Засновники Adidas та Puma – рідні брати



Речі цих двох відомих брендів є, мабуть, в гардеробі кожного. Та мало хто знає, що засновники цих фірм – рідні брати.

Сімейні таємниці, ворогуючі клани, людські драми на тлі бурхливих подій світової історії … Ви думаєте це опис роману або кінофільму? Ні, все це відбувалося в реальному житті, так складалася історія двох знайомих нам брендів, здавалося б, звичайнісіньких виробників спортивного одягу і аксесуарів – компаній Puma і Adidas.
Почнемо, мабуть, з розшифровки назв обох компаній. Мало хто знає, що звичні імена брендів – то імена двох братів Адольфа (Adolf) і Рудольфа (Rudolf) Дасслерів (Dassler). Adidas – походить від Адольф (Аді) Дасслер, Puma – від Ruda – Рудольф (Руді) Дасслер. 

1Чому ж два брата будували кожен свою компанію, а не пішли шляхом об’єднання зусиль і сімейного капіталу? Спочатку все було саме так: взуттєва фабрика братів Дасслер була на зразок німецького сімейного підприємства 20-х років. Вся сім’я Дасслер, включаючи батьків, братів і сестер, наполегливо працювала, потроху створюючи сімейну справу. Оскільки Аді Дасслер був фанатом спорту і непоганим футбольним гравцем, він з ентузіазмом зайнявся створенням спортивного взуття, пізніше до нього приєднався брат і вся сім’я. З невеликих замовлень, які виконувалися вручну, прямо в пральні власного будинку, поступово розширюючись і трудячись день і ніч, сім’я нарешті досягла першого успіху.
Незабаром урочисто відкривається фабрика – сімейна справа – Gebrüder Dassler Schuhfabrik («Взуттєва фабрика братів Дасслер»). Брати Дасслер представляли собою дуже вдалу пару керівників. Рудольф був відмінним менеджером, він прагнув розширювати справу і налагоджувати нові зв’язки, а Адольф був прекрасним інженером, саме йому належать всі кращі ідеї компанії, він був природженим дизайнером і винахідником. Справа процвітає, потік замовлень все росте, сімейна справа активно розвивається.

33-й рік стає для компанії братів Дасслер, як і для всієї Німеччини, а потім і для всього світу поворотною точкою. До влади в країні приходить Адольф Гітлер, кожен поставлений перед вибором. Брати одностайно роблять ставку на нового лідера і вступають в НСДАП. Вони бачать райдужні перспективи для компанії в майбутній нацистській Німеччині. Окрім політичних мотивів важливу роль зіграли і, властивий ідеологіям усіх тоталітарних режимів, культ здорового тіла, масових занять спортом, все це якнайкраще поєднувалося з бізнесом з виробництва спортивного взуття. Але нацизм приносить з собою і не настільки привабливі для бізнесу наслідки, брати Дасслери змушені брати участь у війні. Адольф Дасслер незабаром повертається до роботи, але фабрика виробляє вже не спортивне взуття, а озброєння для армії. Рудольф Дасслер продовжує службу, за чутками, він навіть входив до гестапо. Ті ж чутки наполегливо стверджують, що після закінчення війни, в ході слідства проведеного американськими військовими, Адольф Дасслер активно брав участь у процесі викриття і звинувачення власного брата, від його імені був написаний донос, який обвинувачує Рудольфа Дасслера в участі в діяльності гестапо. Пішли і зворотні звинувачення, взаємні нападки і копирсання в сімейній брудній білизні. Після розглядів Рудольф Дасслер потрапив в американський табір для інтернованих, але незабаром повертається до управління компанією.
Все більше протиріч накопичується в сімейних відносинах. Брати, що колись працювали разом заради спільної справи, тепер стали смертельними ворогами, неготовими пробачити образи і поступитися навіть найменшим. Цьому дуже сприяла і напруга, яка виникла між дружинами Аді і Руді, дві сім’ї, що працюють і живуть разом, довго збирали образи і, врешті, всі сімейні непорозуміння, причіпки і конфлікти виплеснулися назовні. Цей період в історії двох компаній часто називають «Великим розривом». Конкуренція між братами, що колись виражалася тільки в спортивних змаганнях і дитячих іграх, тепер виросла в смертельну ворожнечу і непримиренну ненависть. Обидва брата вважали себе гідними очолити сімейний бізнес, двом господарям було тісно на одній фабриці.

Поділ взуттєвої фабрики братів Дасслер

Війна розкрила всі суперечності, які встигли накопичитися між братами, і в 1948-му році сімейна компанія перестала існувати, тепер кожен з братів повинен був вести свій бізнес самостійно. З’являються компанії-конкуренти Addas, нині відома нам Adidas, і Ruda, сьогодні – Puma. Пікантність ситуації полягала в тому, що жоден з них не побажав покинути рідне містечко Херцогенауерах (Herzogenaurach) і почати свою справу з нуля. Компанія була фізично поділена на дві половини, разом з компанією розкололося і містечко, в якому влаштувалася фабрика. Лінією поділу стала річка, що поділяє місто на дві частини – на одному березі стала розвиватися і донині благополучно розвивається Adidas, на іншому – Puma. На одному березі жили і сьогодні живуть в більшості своїй працівники Adidas, на іншому – працівники Puma, ворожнеча між жителями одного міста не припинялася ніколи, ставлення жителів двох берегів річки нагадують відносини уболівальників двох команд-суперниць, які передаються з покоління в покоління і не втрачають свого напруження, хоча точної причини нелюбові один до одного вже ніхто не може назвати. У містечку існує жарт, що зустрічаючи когось, місцевий житель насамперед дивиться на взуття, щоб зрозуміти, Пуму або Адідас носить незнайомець, друг він чи ворог, свій чи чужий.

4

Adidas зуміла залучити до реклами своїх товарів Муххамеда Алі, Зінеддіна Зідана, Девіда Бекхема, а Puma, в свою чергу заручилася підтримкою Бориса Беккера, Пеле багатьох інших прославлених спортсменів. Втім, найяскравіші зірки в світі спорту мали звичай переходити з одного ворожого стану в інший. У хід йшли великі гроші, підкуп, навіть промислове шпигунство. У міру виходу обох компаній на світовий ринок все частіше виникали звинувачення в крадіжці ідей, конкуренція ставала все жорсткішою. Ціла війна вибухнула навколо можливої співпраці однієї з фірм із зіркою футболу – Пеле. Компанії уклали своєрідний «Пакт Пеле», жодна з компаній не повинна була «претендувати» на співпрацю і вести переговори зі спортсменом, оскільки обидві сторони розумно припускали, що намагаючись перевищити грошові пропозиції один одного, як на своєрідному аукціоні, вийдуть за всі можливі фінансові межі і не тільки підірвуть бюджет однієї з компаній, але і створять небезпечний прецедент у світі спорту, піднімуть ті негласні ціни, які вже встановилися у відносинах спортсменів, насамперед футболістів, і компаній з виробництва спортивного взуття і аксесуарів. Але пакт був порушений, Adidas таки заплатила Пеле за рекламу своєї продукції, порушивши всі домовленості. Це дуже сильно посилило ворожнечу компаній, в якій тепер брали участь і сини засновників Армін і Хорст Дасслери, а також передбачувано накрутило ціни на рекламні послуги в світі спорту.

Адольф і Рудольф Дасслери не спілкувалися один з одним до смерті одного з братів. Хоча їхні близькі свідчать про те, що обидва брата були готові примиритися і забути про свої образи, місцевий священик навіть вів переговори про можливу зустріч, але перший крок не був зроблений, брати так і не побачилися. Рудольф Дасслер помер у 1974-му році, через чотири роки помирає і його брат, поховані брати в своєму рідному містечку Херцогенауерах. Їх могили знаходяться в різних кінцях невеликого кладовища маленького містечка.
Управління Adidas і Puma довгий час здійснювалося сім’ями братів, боротьба тривала у вигляді конкуренції двох концернів світового значення. Але сьогодні обидві фірми вже не є сімейним бізнесом, вони вже давно стали акціонерними компаніями. Adidas і Puma хоча і залишилися конкурентами на ринку спортивного взуття і одягу, але конкуренція ця перейшла в сферу бізнесу, ніхто вже не пам’ятає того напруження, що бушувало, коли бренди були молодими. А покупці вибираючи між Puma, Adidas або Nike найчастіше не знають і не дуже хочуть знати про легенди і реальні історії компаній.
Підводячи підсумки цієї драматичної історії, було б цікаво отримати відповідь на питання: а стали б дві компанії світовими лідерами, якщо б не настільки жорстока конкуренція між ними? Знали б ми про існування брендів Puma, Adidas або Dassler (якби історія повернулася по-іншому), а може бути взуттєва справа так і залишилося б сімейним підприємством в провінційному німецькому містечку, але мало кому відомими?
Детальніше про події, описані в статті, можна почитати в книзі Барбари Сміт (Barbara Smit) «Три смужки проти Пуми» (нім. – «Drei Streifen gegen Puma», англ. – «Three Stripes Versus Puma»). Ця історія також покладена в основу фільму, випущеного в 2007-му році, ECO Media для WDR  Adidas vs. Puma: The Tale of Two Brothers ».

Вам також може сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *